Обгрунтовано орієнтовно допустимі рівні комбінації іонів кадмію і натрію у питній воді. За умов гострого і підгострого санітарно-токсикологічного дослідів підтверджено, що хлориди кадмію і натрію в субтоксичних дозах у разі надходження з питною водою негативно впливають на організм піддослідних тварин, викликаючи порушення зі сторони системи антиоксидантного захисту, процесів пероксидного окиснення ліпідів, трансферазної та імунної активності крові. Висвітлено характер комбінованої дії солей кадмію і натрію за умов гострого і підгострого дослідів на організм білих щурів. Встановлено, що іони кадмію і натрію в субтоксичних дозах у питній воді викликають зміни в організмі білих щурів, проявляючи більш ніж адитивну дію (потенціювання). Зазначено, що нетоксичні концентрації іонів натрію у питній воді можуть потенціювати токсичну дію кадмію в максимально недіючих дозах за тривалого сумісного поступання їх в організм споживачів з питною водою, що необхідно враховувати за гігієнічного нормування і санітарного контролю за джерелами водопостачання.

Зазначено, що серед універсальних механізмів токсичності на клітинному рівні кадмій викликає окиснювальний стрес, який супроводжується активацією перекисного окиснення ліпідів. Великий досвід досліджень токсичної дії факторів малої інтенсивності різних за своєю структурою екзогенних агентів свідчить про їх суттєве теоретичне та практиче значення. Цей факт потребує подальшого вивчення.

Отмечено, что среди универсальных механизмов токсичности на клеточном уровне кадмий вызывает окислительный стресс, который сопровождается активацией перекисного окисления липидов. Большой опыт исследований токсичного действия факторов малой интенсивности разных по своей структуре экзогенных агентов свидетельствует об их существенном теоретическом и практическом значении. Данный факт требует последующего изучения.

Проблема чоловічого безпліддя була і залишається актуальним питанням сучасної медичної науки. Однією з причин виникнення безпліддя є, безумовно, гормональні дисбаланси, які закономірно виникають, зокрема, після струмектомії. Разом з тим морфогенетичні механізми порушення сперматогенної функції за гіпотиреозу вивчено недостатньо. Тому важливим є дослідження динаміки структурних змін у яєчках щурів у разі постструмектомічного гіпотиреозу та їх об'ієктивна кількісна характеристика, що надасть змону глибше розкрити патогенез чоловічого безпліддя і тим самим покращити діагностику та медикаментозну корекцію. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях, яким під кетаміновим знеболенням проводили струмектомію. Застосування органометрії, дослідження гістологічних зрізів яєчок з їх морфометричною характеристикою і статистичною обробкою цифрового матеріалу надало змогу встановити, що у статевих залозах щурів-самців після струмектомії виникають значні дистрофічні зміни в стромі і паренхімі органу, які розвиваються на фоні органних гемодинамічних порушень, що проявляються у застійному венозному повнокровію і рефлекторним зниженні пропускної здатності дрібних артерій та артеріол і які можуть становити основу безпліддя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р12 я73-1

Рубрики:

Гігієна

Шифр НБУВ: ВС69151 Пошук видання у каталогах НБУВ